Солодощі та діти.

Ми всі народжуємося з вродженою пристрастю до солодкого. Навіть грудне молоко має солодкий смак. Дитині необхідна енергія для зростання та розвитку, і вона бере її саме з вуглеводів, що містяться в цукрі. Так що діти не дарма так люблять все солодке: швидкі вуглеводи в розумній кількості їм просто необхідні, інакше не буде сили ні на навчання, ні на заняття спортом, ні навіть на активні ігри. Тому, якщо дитина не має особливих протипоказань і надлишку маси тіла, не варто повністю виключати кондитерські вироби. Важливо знати міру. У житті дитини є періоди, коли у неї виникає посилена потреба у солодкому — стрибок росту, велика фізична чи розумова активність, гормональний вибух.

Не треба робити солодощі — чи взагалі будь-яку їжу — нагородою чи заохоченням за щось. Найкраще взагалі не акцентувати увагу на солодкому як на чомусь особливому. Це просто частина їжі, яку він може, якщо хоче, з'їсти наприкінці їди. «Дитсадівська» класика «перше, друге та компот» має свій сенс: смак солодкого через центральну нервову систему забезпечує почуття задоволення і означає закінчення трапези.

Не можна зовсім позбавляти дитину солодкого в пориві турботи про його здоров'я, оскільки солодощі потрібні організму, що росте, для розвитку. Шкідливі дітям не стільки солодощі, скільки їх зайва кількість.